...

Домашні тхорі жили поряд з людиною протягом тривалого часу. Фретки – це домашній вид тхорів, велика родина куниць, тварин Mustelidae. 34 види складають її підродину: єноти, куниці, норки, ласки, соболі та дикі тхори.Залишки фреток були виявлені на розкопках доісторичних поселень, на черепках глиняних виробів Давньої Греції зображали дітей, що граються з тхориками. В Давньому Єгипті коти-мишолови прийшли на зміну фреткам, хоча останні мали перевагу через свої невеликі розміри, які дозволяли їм залазити в достатньо вузькі нори та воювати з гризунами на їх території. До винайдення вогнепальної зброї фретки та ловчі сіті були  запорукою вдалого полювання.

Фретки і в наш час мають безліч назв: fitch, fitchet, poleycat, ferret, ferred, mustella. В  Радянському союзі їх помилково називали тхонориками, плутаючи з хутровим гібридом. Плутаниця стала ще більшою після виведення білого тхора – фурро, який чудово підійшов багатьом в якості мисливця, адже його колір дозволяв соколам та хортам відрізнити його від диких сородичів. Хутро білого тхора (фурро) було важко відрізнити від ціннішого хутра представника куньїх – горностая, яким полюбляли прикрашати свої мантії царські особи. Схоже на те, що хутро горностая заміняли хутром фурро.

Полювання на кролів з тхорами в Англії було загальноприйнятим в часи Другої Світової війни через високі ціни на картки та продукти харчування. До ХІХ століття включно фретки були одними з найкращих винищувачів гризунів в містах та селах. З появою дешевих приманок їх стало набагато менше.

На даний час чисельність фреток, які утримуються в США, як домашні улюбленці, приблизно, дорівнюють чисельності котів і собак, а в Японії значно перевищує.

Найголовніше: тхорик – це не забавка, не іграшка, не річ – це маленька тваринка, повністю залежна від Вас та від Вашого відношення до неї. У турботливих руках вона відповість Вам ласкою, увагою та теплом. Тхорики дуже шустрі та допитливі.  Ви не встигнете озирнутись, як він буде у вас під ногами, під ковдрою,у холодильнику, під шафою,  або у пральній машинці, він влізе у будь-який цікавий для нього отвір, діаметром у 2см, особливо - туди, куди ви йому не дозволяєте. Якщо ви збираєтесь сісти – то він обов’язково буде під Вами!!! Він спробує залізти наверх, але на відміну від котів, він не вміє високо стрибати і досить погано відчуває висоту. Натомість тхорик не точить кігті об меблі, але інколи їх потрібно підстригати. Фретка не відмовить собі в задоволенні поритися в кімнатних рослинах, через це краще прибрати вазони на недоступну для нього висоту.

Потребу у копирсанні в землі можна усунути, запропонувавши тваринці ємність з сипучими матеріалами: силікатний пісок, крупи, макарони, тенісні шарики, дитячі іграшки. Маленький улюбленець здивує Вас різноманітністю стрибків, поворотів, емоційністю гри, непосидючістю.

Тхір не вибагливий до їжі, але стовідсотковий м’ясоїд. Запропонуйте своєму улюбленцю фарш з м’яса та кісток кроля або будь-якої птиці. Інколи тхора можна пригостити перепелиними яйцями або сиром. Слід пам’ятати, що будь-яка рослинна їжа у нього не засвоюється. Якщо Ви віддаєте перевагу сухим гранульованим кормам – оберіть корми супер-преміум класу для кошенят.

Можна виходити з тхориком на прогулянки, але після обов’язкового щеплення від «собачих» хвороб. Для вигулювання Вам доведеться придбати (або пошити самотужки) шлейку та повідець. Але будьте обережні, тваринка здивує Вас своєю майстерністю вилазити з цієї амуніції. Це хороший відпочинок та можливість спілкування з однодумцями – тхорятниками.

Вважається, що тхорики піддаються дресурі. Але це не собака. Тхір не буде виконувати команди заради задоволення господаря. Підхід до дресирування має бути, швидше, як до кота. Вам обом має бути цікаво. Обирайте ігрову форму навчання, заохочуйте смачненьким. Мінімум, який повинна знати вихована фретка, - це підхід до господаря, як реакція на оклик, та команда «Не можна» або «Фу», які можна замінити на шипіння. Так як тхір – тварина комунікативна та дуже енергійна, бажано зачиняти її на час Вашої відсутності, а решту часу дозволяти вільно пересуватися оселею.

Коли Ви берете двухмісячного малюка в оселю, будьте готові до того, що він буде куштувати Вас «на  зуб». До того ж не лише руки, але й ноги. Цього не треба лякатися. При відповідній наполегливості та ласкавому відношенні таку поведінку легко усунути. Якщо тваринка шипить, як кішка, - це сигнал для господарів, що треба припинити гру або навчання, щоб не спровокувати тваринку на агресію. Доречи, фретки тихі тварини. Вони не видають гучних звуків. Вони розмовляють тихим «гуканням» або «кудахтанням». Це зручно для тих, хто живе в тісних міських умовах.

Тхорики дуже охайні тваринки, легко привчаються ходити у кошачий туалет, але тільки в наповнювач з дерева чи паперу. Вчасно прибраний туалет – це запорука Вашого спокою та відсутності неприємного запаху від тваринки.
Якщо Вас турбує співмешкання з іншими тваринами, то фретки чудово знаходять спільну мову з котами та собаками, за виключенням мисливських порід. Але гризунам буде дуже важко з ними.

Фретки цікаво пахнуть. Запах нагадує суміш мускусу меду. Тхорик – не скунс, хоча він і його родич. Інколи, у стані сильного стресу, тваринка може випустити «смердючку»: запах дуже різкий, схожий на аерозоль «Черемха». Але за кілька хвилин він зникає. За бажанням господаря, можна видалити параанальні залози – і проблема зникає назавжди.Водні процедури – улюблена забавка тхорів. Але не використовуйте шампуні частіше, ніж раз на місяць.

Людина, що зважилась на співмешкання з фреткою, зазвичай, швидко закохується в неї й заводить собі ще декілька тхорів. Тим паче, що селекціонери вивели багато різноманітних мастей, які різняться забарвленням, відмітинами та довжиною хутра Головне нічого не бійтесь. У Вас все вийде. Отримуйте задоволення від спілкування з завжди веселим, енергійним і вірним другом!